горщок

від горшка́ два (три) вершка́. Невеликий, низький на зріст; малий. — Тобі вже одинадцять років, а ти від горшка — два вершка,— продовжував знущатися Маслюк (І. Багмут); // Ще дуже молодий і недосвідчений. — Бо ти ще сисунець, від горшка три вершка, і ще багато чого не бачив,— заявив Кирило Сидоренко, перевіряючи підшипники (В. Собко). піввершка́ від горшка́. — Ану киш звідси! Піввершка від горшка, а вже критикує... Що не так? (П. Гуріненко).

встромля́ти (су́нути) / встроми́ти (всу́нути) (свого́) но́са ((сві́й) ніс) перев. у що, куди, несхв. Безцеремонно втручатися в що-небудь, переважно в те, що не стосується когось. Уляна таки сварилася з Василем, але за що — зась комусь носа встромляти! (В. Большак); На педагогіці, як святий на самогоні, розуміється (Петро Андрійович), а теж свого носа суне (Ю. Мушкетик); — І дихнути не годен, коли десь не так щось? І всюди встромиш свого довгого носа? (Є. Гуцало); — Куди жінка носа суне, та ще й не одна, то там уже не жди добра (М. Старицький). вти́снути свого́ но́са. А Солов’їха й свого носа туди таки втисла: без неї, бачте, ніде вода не освятиться (І. Нечуй-Левицький). пха́ти но́са. Намагаюсь пояснити Фатеєвій Марії те, куди ліпше було б не пхати носа (Є. Гуцало). су́нути свого́ но́са в чужі́ горшки́ (до чужо́го про́са, в чуже́ про́со, в чужи́й горо́д). — Я ж чужа в цьому селі... Може, й нагорить мені, коли суну свого носа в чужі горшки (В. Кучер); — А я не серджусь, а тільки раджу тобі, Назаре, як молодшому: не сунь свого носа до чужого проса (Ю. Збанацький); З усіх боків можна було чекати, що скажуть: у чуже просо не сунь свого носа (Г. Хоткевич); — Мені здається, що було б правильніше, коли б товариш Сагайдак замість того, щоб сунути свого носа в чужий город, краще попрацював би сам, а ми побачили б, що з того вийде (С. Добровольський).

загляда́ти (зазира́ти) в горшки́ чиї. Виявляти зайву, надмірну цікавість до особистого, родинного життя кого-небудь, втручатися без потреби в чужі справи. — Яке тобі діло до того, що в нашій хаті робиться? Нащо тобі заглядати в наші горшки? (І. Нечуй-Левицький); Ніхто з сусідів більше не зважувався зазирати в Микитині горшки, ніхто не сікався з порадами, ніхто не каламутив спокою (Л. Яновська).