горщок
ГОРЩОК – ГОРЩИК
Горщок, -шка. Переважно глиняний посуд, в якому варять страву, в який садять квіти тощо.
Горщик, -а. Зменш, від горщок; те саме, що горщок.
Джерело:
Словник-довідник з українського літературного слововживання
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- горщок — горщо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- горщок — горшка, ч. Глиняний посуд, у якому варять їжу. || Глиняний посуд із діркою у дні для вирощування квітів та інших рослин. Великий тлумачний словник сучасної мови
- горщок — ГОРЩО́К, горшка́, ч. Те саме, що го́рщик. В легенькому диму од багаття було видно з десяток здорових золійників та горшків з усякою стравою (І. Словник української мови у 20 томах
- горщок — від горшка́ два (три) вершка́. Невеликий, низький на зріст; малий. — Тобі вже одинадцять років, а ти від горшка — два вершка,— продовжував знущатися Маслюк (І. Багмут); // Ще дуже молодий і недосвідчений. Фразеологічний словник української мови
- горщок — ВАЗО́Н (посудина з землею для квітів; квіти разом із цією посудиною), ГОРЩО́К, ГО́РЩИК, ВАЗО́НОК, ВАЗО́НИК зах., ЗІЛЬНИ́К діал. На мармурових стовпчиках стояли серед газону вазони з старими кучерявими столітниками (І. Словник синонімів української мови
- горщок — Горщо́к, горшка́, в горшку́; горшки́, горшкі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- горщок — ГОРЩО́К, горшка́, ч. Глиняний посуд, у якому варять їжу. В легенькому диму од багаття було видно з десяток здорових золійників та горшків з усякою стравою (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах