1. Словник синонімів української мови

горщок

ВАЗО́Н (посудина з землею для квітів; квіти разом із цією посудиною), ГОРЩО́К, ГО́РЩИК, ВАЗО́НОК, ВАЗО́НИК зах., ЗІЛЬНИ́К діал. На мармурових стовпчиках стояли серед газону вазони з старими кучерявими столітниками (І. Нечуй-Левицький); На вікні стояв майже засохлий уже вазон гортензії (Л. Смілянський); Росли (цитрусові) у великих горшках, закопаних у землю (О. Донченко); В кутку.. стояло кілька горщиків з якимись рослинами (Ю. Смолич); На маленькому чепурному столику — квітка у вазонку (Ірина Вільде); Під пахами несуть (жінки) напівзів'ялі вазоники (В. Стефаник); Кролевецькі рушники на стінах, зільники на вікнах (С. Васильченко).

ГО́РЩИК (глиняний посуд, у якому варять їжу), ГОРЩО́К, ГОРНЕ́ЦЬ діал.; ВІДЕ́РНИК (на одне відро); БОРЩІВНИ́К (перев. для борщу); КА́ШНИК (для каші); СТОВБУ́Н (високий); ПОКОТИ́ЛО розм. (великий); ГОРНЯ́, МАЦЕНЯ́ розм. (маленький). Добрий борщик, та малий горщик (прислів'я); Готуй, сестро, вечерю в більшому горшку, бо маємо гостей в нашій хаті (І. Нечуй-Левицький); Щербатий горнець у печі википів трохи (П. Козланюк); Купила собі горщик-відерник (Словник Б. Грінченка); Борщівник — горщик, у якому варять страви для сім'ї (з наукової літератури); Килина витягла кашник... Пшоняна каша ..так і пороснула по долівці (Панас Мирний); Нате й мій стовбун, щоб і я там був (М. Номис); Варить борщ у такому покотилі, як відро (Словник Б. Грінченка); Матвій поставив на землю горня з їжею (М. Стельмах). — Пор. 1. ка́зан.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. горщок — горщо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. горщок — ГОРЩОК – ГОРЩИК Горщок, -шка. Переважно глиняний посуд, в якому варять страву, в який садять квіти тощо. Горщик, -а. Зменш, від горщок; те саме, що горщок. Літературне слововживання
  3. горщок — горшка, ч. Глиняний посуд, у якому варять їжу. || Глиняний посуд із діркою у дні для вирощування квітів та інших рослин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. горщок — ГОРЩО́К, горшка́, ч. Те саме, що го́рщик. В легенькому диму од багаття було видно з десяток здорових золійників та горшків з усякою стравою (І. Словник української мови у 20 томах
  5. горщок — від горшка́ два (три) вершка́. Невеликий, низький на зріст; малий. — Тобі вже одинадцять років, а ти від горшка — два вершка,— продовжував знущатися Маслюк (І. Багмут); // Ще дуже молодий і недосвідчений. Фразеологічний словник української мови
  6. горщок — Горщо́к, горшка́, в горшку́; горшки́, горшкі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. горщок — ГОРЩО́К, горшка́, ч. Глиняний посуд, у якому варять їжу. В легенькому диму од багаття було видно з десяток здорових золійників та горшків з усякою стравою (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах