1. Словник синонімів української мови

горщик

ВАЗО́Н (посудина з землею для квітів; квіти разом із цією посудиною), ГОРЩО́К, ГО́РЩИК, ВАЗО́НОК, ВАЗО́НИК зах., ЗІЛЬНИ́К діал. На мармурових стовпчиках стояли серед газону вазони з старими кучерявими столітниками (І. Нечуй-Левицький); На вікні стояв майже засохлий уже вазон гортензії (Л. Смілянський); Росли (цитрусові) у великих горшках, закопаних у землю (О. Донченко); В кутку.. стояло кілька горщиків з якимись рослинами (Ю. Смолич); На маленькому чепурному столику — квітка у вазонку (Ірина Вільде); Під пахами несуть (жінки) напівзів'ялі вазоники (В. Стефаник); Кролевецькі рушники на стінах, зільники на вікнах (С. Васильченко).

ГО́РЩИК (глиняний посуд, у якому варять їжу), ГОРЩО́К, ГОРНЕ́ЦЬ діал.; ВІДЕ́РНИК (на одне відро); БОРЩІВНИ́К (перев. для борщу); КА́ШНИК (для каші); СТОВБУ́Н (високий); ПОКОТИ́ЛО розм. (великий); ГОРНЯ́, МАЦЕНЯ́ розм. (маленький). Добрий борщик, та малий горщик (прислів'я); Готуй, сестро, вечерю в більшому горшку, бо маємо гостей в нашій хаті (І. Нечуй-Левицький); Щербатий горнець у печі википів трохи (П. Козланюк); Купила собі горщик-відерник (Словник Б. Грінченка); Борщівник — горщик, у якому варять страви для сім'ї (з наукової літератури); Килина витягла кашник... Пшоняна каша ..так і пороснула по долівці (Панас Мирний); Нате й мій стовбун, щоб і я там був (М. Номис); Варить борщ у такому покотилі, як відро (Словник Б. Грінченка); Матвій поставив на землю горня з їжею (М. Стельмах). — Пор. 1. ка́зан.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. горщик — [горшчиек] -ка, м. (ў) -ку, мн. -кие, -к'іў Орфоепічний словник української мови
  2. горщик — -а, ч. Зменш. до горщок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. горщик — ГО́РЩИК, а, ч. Глиняна посудина, признач. перев. для варіння їжі. – Ой ви, діти – квіти наші! Наварю вам горщик каші, Поїсте ви до смаку, – Мовить баба у кутку (Л. Словник української мови у 20 томах
  4. Горщик — Го́рщик іменник чоловічого роду, істота населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  5. горщик — Варівник, варійка, варінник, варінча, варінчатко, горщатко, горщеня, гощенятко, горщечок, горщичок Словник синонімів Вусика
  6. горщик — розби́ти (поби́ти) глек (гле́ка, го́рщик, го́рщика, макі́тру і т. ін.) з ким, рідше між ким і без додатка. 1. Розірвати, порушити дружні стосунки; посваритися. Чи вона сміється, чи просто знущається? Припровадила його сюди, щоб морочити цим глеком. Фразеологічний словник української мови
  7. горщик — Го́рщик, -ка, -кові, у -ку; -щики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. горщик — ГО́РЩИК, а, ч. Зменш. до горщо́к. — Ой ви, діти — квіти наші! Наварю вам горщик каші, Поїсте ви до смаку, — Мовить баба у кутку (Гл., Вибр., 1957, 287); В кутку, на великому просторому дощаному столі, стояло кілька горщиків з якимись рослинами (Смолич, V, 1959, 551). Словник української мови в 11 томах