горщик

Значення в інших словниках

1. горщик — -а, ч. Зменш. до горщок. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. горщик — ГО́РЩИК, а, ч. Глиняна посудина, признач. перев. для варіння їжі. – Ой ви, діти – квіти наші! Наварю вам горщик каші, Поїсте ви до смаку, – Мовить баба у кутку (Л. Словник української мови у 20 томах
3. Горщик — Го́рщик іменник чоловічого роду, істота населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
4. горщик — Варівник, варійка, варінник, варінча, варінчатко, горщатко, горщеня, гощенятко, горщечок, горщичок Словник синонімів Вусика
5. горщик — розби́ти (поби́ти) глек (гле́ка, го́рщик, го́рщика, макі́тру і т. ін.) з ким, рідше між ким і без додатка. 1. Розірвати, порушити дружні стосунки; посваритися. Чи вона сміється, чи просто знущається? Припровадила його сюди, щоб морочити цим глеком. Фразеологічний словник української мови
6. горщик — ВАЗО́Н (посудина з землею для квітів; квіти разом із цією посудиною), ГОРЩО́К, ГО́РЩИК, ВАЗО́НОК, ВАЗО́НИК зах., ЗІЛЬНИ́К діал. На мармурових стовпчиках стояли серед газону вазони з старими кучерявими столітниками (І. Словник синонімів української мови
7. горщик — Го́рщик, -ка, -кові, у -ку; -щики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. горщик — ГО́РЩИК, а, ч. Зменш. до горщо́к. — Ой ви, діти — квіти наші! Наварю вам горщик каші, Поїсте ви до смаку, — Мовить баба у кутку (Гл., Вибр., 1957, 287); В кутку, на великому просторому дощаному столі, стояло кілька горщиків з якимись рослинами (Смолич, V, 1959, 551). Словник української мови в 11 томах