горюдуб
ГОРЮДУ́Б, ГОРИДУ́Б, а, ч. Рухлива гра, учасники якої стають парами, а той, хто «горить», стоїть спереду і за сигналом ловить одного із задньої пари, що роз’єднується, перебігаючи наперед.
Дівчата і деякі парубки грають у горюдуба (Кроп., II, 1958, 401);
Він їх декілька разів бачив уже в товаристві Біника і Яська — блукали по лісу, на галявині грали в горюдуба (Іщук, Вербівчани, 1961, 19);
*У порівн. А зверху тисячами ласкавих очей дивилось на їх темне, серпневе небо, і шугали над ними золоті метеори, мов у горидуба граючи (Вас., II, 1959, 374).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- горюдуб — горюду́б іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- горюдуб — горидуб, -а, ч. Рухлива гра, учасники якої стають парами, а той, хто "горить", стоїть спереду і за сигналом ловить одного із задньої пари, що роз'єднується, перебігаючи наперед. Великий тлумачний словник сучасної мови
- горюдуб — ГОРЮДУ́Б, ГОРИДУ́Б, а, ч. Рухлива гра, учасники якої стають парами, а той, хто “горить”, стоїть спереду і за сигналом ловить одного із задньої пари, що, роз'єднуючись, перебігає наперед. Дівчата і деякі парубки грають у горюдуба (М. Словник української мови у 20 томах