господь
ГОСПО́ДЬ, го́спода, ч. Одна з назв бога у християн.
Вкраїно! Мій любий краю неповинний! За що тебе господь кара, Карає тяжко? (Шевч., II, 1953, 327);
// у знач. виг. [о] го́споди — уживається для вираження подиву, нетерпіння, досади.
— Нащо то одному чоловікові так багато хліба? Господи! Чи вже ж він поїсть оце все? (Н.-Лев., II, 1956, 184);
Господи, як не хочеться лишати нагрітого місця, як тяжко розлучатись з солодким ранішнім сном! (Коцюб., І, 1955, 21).
◊ Госпо́дь [його́] зна́є, заст. — те саме, що Бог [його́] зна́є ( див. бог).
— За що його взяли, що зробила мала дитина — господь його знає (Мирний, І, 1954, 277);
Госпо́дь з тобо́ю (з ним, з ва́ми і т. ін.), заст. — те саме, що Бог з тобо́ю (з ва́ми, з ним і т. ін.) ( див. бог).
— Господь із вами — жахнулась Маланка. — Мій так само був на гуральні, як і ваш (Коцюб., II, 1955, 99);
І де в го́спода, заст. — уживається при вираженні здивування.
І де ті в господа взялися Усякі штучнії їства? (Шевч., II, 1953, 107);
Мо́же б (хоч би) госпо́дь посла́в, заст. — уживається для вираження сподівання на що-небудь.
Може б нам господь послав талан та добрий урожай на полі (Н.-Лев., II, 1956, 189);
— Хоч би господь дощику післав! —чую я початок розмови (Л. Укр., III, 1952,476);
Не дай (не доведи́) го́споди, заст. — те саме, що Не дай бо́же ( див. дава́ти).
[Олімпіада Іванівна:] О, що ви, не дай господи! (Л. Укр., II, 1951, 66);
— Та й погані тут села! Не доведи господи жить в такому селі! — казали бурлаки (Н.-Лев., II, 1956, 218);
Прости́ го́споди (у знач. вставн. сл.), заст. — указує на різкість висловлювання, судження і т. ін.
— Якби вмер, прости господи, краще б було (Головко, II, 1957, 148);
Сла́ва го́сподові; Сла́ва тобі́ го́споди, заст. — те саме, що Сла́ва бо́гові (бо́гу) ( див. бог).
Я радію: — Слава господові, що і в нас, як і в людей, благодатно! (Вовчок, 1,1955, 4);
— Слава тобі господи, й ти вже немалий… Другі твоїх літ дітей мають… (Мирний, II, 1954, 67);
Хай госпо́дь ми́лує, заст. — уживається у знач. заперечення, небажаності чого-небудь.
— Хай господь милує, щоб я його [дитя] впустила! — жахається Марина й знов щебече (Мирний, IV, 1955, 232);
Чи дале́ко госпо́дь несе́ кого?, заст. — куди йде хто?
Іде чорноморець. От, спинивши його, й питаю, чи давно з коша і чи далеко господь несе? (Шевч., I, 1957, 82);
Як дасть (пошле́) госпо́дь, заст. — уживається для вираження сподівання на здійснення чого-небудь.
Як дасть господь милосердний, приїду сам на Січ (Шевч., VI, 1957, 130).
Значення в інших словниках
- господь — див. БОГ. Словник синонімів Караванського
- Господь — Бог, Біг, Всевишній, Отець Небесний, Творець Всесвіту, Владика Неба і Землі Словник чужослів Павло Штепа
- Господь — Господа, ч. Одна з назв Бога у християн. || у знач. виг. [О] Господи — уживається для вираження подиву, нетерпіння, досади. Прости, Господи у знач. вставн. сл. — указує на різкість висловлювання, судження і т. ін. Хай Господь милує — уживається у знач. Великий тлумачний словник сучасної мови
- господь — ГОСПО́ДЬ, Го́спода, ч., (з великої літери). Одне з найменувань Бога у Біблії, у християнстві. Я Господа буду хвалити за Його правдою, і буду виспівувати Ймення Всевишнього Господа! (Біблія. Пер. І. Огієнка); Мій любий краю неповинний!... Словник української мови у 20 томах
- Господь — Госпо́дь іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- Господь — Господь : ◊ Господь говори́в до Яда́ма по-ру́ськи, Яда́м до Е́ви — поче́ськи, а ді́дько до Е́ви — по-по́льськи народні спостереження про різні мови: Інтересна характеристика ріжних язиків. Лексикон львівський: поважно і на жарт
- господь — Господи вишній, чи я в тебе лишній, чи я коли в церкві бував, чи я коли коршму минав. Іронія з п'яниці, який бідує. Господи, за що ти мене караєш : чи я горілки не п’ю, чи я жінки не б’ю, чи я церкви не минаю, чи я в корчмі не буваю. Приповідки або українсько-народня філософія
- Господь — див. Бог Словник синонімів Вусика
- Господь — бог (Госпо́дь) зна що таке́. Невідомо що; щось неймовірне. — Маша! Прошу тебе звернути увагу вчительки нашої на те, як балакають наші діти!.. Се Бог зна що таке… се ні на що не схоже… (М. Коцюбинський). Фразеологічний словник української мови
- Господь — БОГ (БІГ рідко) (за релігійними уявленнями, надприродна істота, що створила світ і керує ним), ГОСПО́ДЬ, ГОСПО́ДЬ БОГ, ПАН БОГ, ТВОРЕ́ЦЬ книжн., ТВОРИ́ТЕЛЬ церк., СОТВОРИ́ТЕЛЬ церк., СПАСИ́ТЕЛЬ церк., ВСЕВИ́ШНІЙ (УСЕВИ́ШНІЙ) церк. Словник синонімів української мови
- господь — Госпо́дь, го́спода, -деві, -дом, -споди! Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- господь — Господь, господа м. Богъ, Господь. Прихиляйся, дівчинонько, а до Господа Бога. Мет. 106. Господи, помилуй, або дай що! Ном. хай господь милує. Боже сохрани! Ном. № 5138. Так їй схотілось пить, що Господи! — сильно захотѣлось пить. Рудч. Ск. II. 57. ум. Словник української мови Грінченка