1. Словник української мови в 11 томах

гострогубці

ГОСТРОГУ́БЦІ, ів, мн. Гострі щипці, якими відкушують дріт, цвяхи і т ін.; кусачки.

Кусачки, або гострогубці — щипці з гострими губками для відкушування дроту (Слюс. справа, 1957, 158).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гострогубці — гострогу́бці множинний іменник Орфографічний словник української мови
  2. гострогубці — -ів, мн. Гострі щипці, якими відкушують дріт, цвяхи і т. ін.; кусачки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гострогубці — ГОСТРОГУ́БЦІ, ів, мн. Гострі щипці, якими відкушують дріт, цвяхи і т ін.; кусачки. Кусачки, або гострогубці – щипці з гострими губками для відкушування дроту (з навч. літ.); Гострогубці не повинні мати надщерблених рукояток, тріщин і здирків (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  4. гострогубці — див. щипці Словник синонімів Вусика
  5. гострогубці — КЛІ́ЩІ (металевий інструмент перев. для захоплювання, тримання розпеченого металу); ЛЕ́ЩА́ТА діал.; ОБЦЕ́НЬКИ (інструмент для витягування цвяхів); ПАСАТИ́ЖІ (універсальний інструмент, який об'єднує в собі плоскогубці, кусачки, викрутку тощо)... Словник синонімів української мови