гострозорий
ГОСТРОЗО́РИЙ, а, е. Який має гострий зір; зіркий.
В Заячій балці кроків за сто попереду гострозорий Марко помітив биків, що стояли, прип’яті до телеграфного стовпа (Тют., Вир, 1960, 9);
Ті, хто стояв на палубі, не могли ясно роздивитись, скільки людей на березі, але гострозорі запевняли, що їх більше ніж п’ять (Трубл., 1, 1955, 500).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гострозорий — гострозо́рий прикметник Орфографічний словник української мови
- гострозорий — -а, -е. Який має гострий зір; зіркий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гострозорий — ГОСТРОЗО́РИЙ, а, е. Який має гострий зір; зіркий. В Заячій балці кроків за сто попереду гострозорий Марко помітив биків, що стояли, прип'яті до телеграфного стовпа (Григорій Тютюнник); Ті, хто стояв на палубі, не могли ясно роздивитись... Словник української мови у 20 томах
- гострозорий — Бистроокий, бистрозорий, гостроокий, швидкоокий Словник синонімів Вусика
- гострозорий — ЗІРКИ́Й (який має гострий зір), ГОСТРОЗО́РИЙ, ГОСТРОО́КИЙ, БИСТРОО́КИЙ, ЗІРКА́ТИЙ розм., ОКА́ТИЙ (ОКА́СТИЙ) розм., ВИДЮ́ЧИЙ (ВИДЮ́ЩИЙ) розм. І зіркий у мене був син, ой, який же зіркий, усе на світі бачив (П. Словник синонімів української мови