гострослів’я

ГОСТРОСЛІ́В’Я, я, с., розм. Те саме, що доте́пність.

Легко вгадуються ті художні зразки, які письменник [П. Козланюк] наслідував, на яких вчився. Насамперед, звичайно, це неперевершене народне гострослів’я й красномовство, якими так багата Україна (Про багатство л-ри, 1959, 291).