1. Словник української мови в 11 томах

гоструватий

ГОСТРУВА́ТИЙ, а, е. Трохи гострий.

Спершу, для розгону, сказав [Федір Іполитович] кілька гоструватих слів про те, що на протязі двох місяців він не мав бодай однієї вільної неділі (Шовк., Людина.., 1962, 47).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гоструватий — гострува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. гоструватий — -а, -е. Трохи гострий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гоструватий — ГОСТРУВА́ТИЙ, а, е. Трохи гострий. Кавуни лежать здоровецькими довгими купами .. з гоструватими гребенями (І. Нечуй-Левицький); Гриша мав тепер вигляд ще єхидніший, ніж перше, виявилося, що голова в нього довга, гострувата – бійся, бо так і кольне! (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах
  4. гоструватий — див. гострий Словник синонімів Вусика