гострющий
ГОСТРЮ́ЩИЙ, а, е, розм. Дуже гострий.
Ласка не розгубилась. Вона в’юнко вивернулась у повітрі і гострющими зубами стиснула шию сови… (Коп., Як вони.., 1961, 174);
*Образно. Ось де прониклива разюча сатира [О. Вишні]! Ось де гострюща сокира! (Ковінька, Чому я не сокіл.., 1961, 105).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гострющий — гострю́щий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- гострющий — -а, -е, розм. Дуже гострий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гострющий — ГОСТРЮ́ЩИЙ, а, е, розм. Дуже гострий. Ласка не розгубилась. Вона в'юнко вивернулась у повітрі і гострющими зубами стиснула шию сови... (О. Копиленко); * Образно. Ось де прониклива разюча сатира [О. Вишні]! Ось де гострюща сокира! (О. Ковінька). Словник української мови у 20 томах
- гострющий — див. гострий Словник синонімів Вусика