готово

ГОТО́ВО, присудк. сл. Вже закінчено, виконано.

Готово! Парус розпустили (Шевч., II, 1953, 207);

— Митько ось береться його [кулемет] зіпсувати. — А діло нехитре, — вставив партизан. — Непомітно у дупло запхнув щось і готово! (Головко, І, 1957, 373).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. готово — гото́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. готово — присудк. сл. Вже закінчено, виконано. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. готово — ГОТО́ВО, пред. Вже закінчено, виконано. Готово! Парус розпустили (Т. Шевченко); – Митько ось береться його [кулемет] зіпсувати. – А діло нехитре, – вставив партизан. – Непомітно у дуло запхнув щось і готово! (А. Головко); ... От і готово. Словник української мови у 20 томах
  4. готово — раз-два — і гото́во (і кіне́ць). Уживається для підкреслення швидкості дії. А як же воно із свобідного та усе зробилося князевим? — Та як?.. Воно легко робиться: раз-два — й готово (Г. Фразеологічний словник української мови
  5. готово — Готово нар. Готово. Шевч. 441. Словник української мови Грінченка