готовність
ГОТО́ВНІСТЬ, ності, ж.
1. Абстр ім. до гото́вий 1, 3; стан готового (у 1, 3 знач.).
Підтримувати нашу бойову готовність нам необхідно (Ленін, 31, 1951, 368);
Комсомольська організація розпочала перебудову роботи з організації рейдів перевірки готовності колгоспу до збирання врожаю (Укр. іст. ж., 1, 1960, 9);
Готовність риби визначають проколюванням одного з кусків її виделкою (Укр. страви, 1957, 117).
2. з інфін. Бажання зробити що-небудь.
Всі вони були молоді й сповнені відваги й невичерпної готовності творити добро (Довж., І, 1958, 453);
Юрій Матвійович галантно уклонився перед жінкою, виказуючи готовність одразу ж розповісти про задум вчених народознавців (Вол., Місячне срібло, 1961, 70).
З гото́вністю — охоче.
Дівчинка з готовністю кидається до книжок, бере зошит, олівець і гордо сідає за стіл (Стельмах, Хліб.., 1959, 390);
Він [Черниш] з готовністю прийняв на себе обов’язки старшого (Гончар, III, 1959, 389).
Значення в інших словниках
- готовність — гото́вність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- готовність — [готоўн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- готовність — -ності, ж. 1》 Абстр. ім. до готовий 1), 3); стан готового (у 1, 3 знач.). 2》 з інфін. Бажання зробити що-небудь. З готовністю — охоче. Великий тлумачний словник сучасної мови
- готовність — ГОТО́ВНІСТЬ, ності, ж. 1. Властивість і стан за знач. гото́вий 1, 3. Коли дивізіони доповіли про свою готовність, Устим Богучар подав команду: – Вогонь! (В. Кучер); Готовність риби визначають проколюванням одного з її кусків виделкою (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
- готовність — БАЖА́ННЯ чого, з інфін, і без додатка (внутрішня потреба чого-небудь, зацікавленість у здійсненні чого-небудь, володінні чим-небудь), ХОТІ́ННЯ рідше, ХІТЬ перев. до чого або з інфін., розм., ВО́ЛЯ у знач. предик.; НА́СТРІЙ з інфін., перев. Словник синонімів української мови