готовність

гото́вність

[готоўн'іс'т']

-нос'т'і, ор. -н'іс'т'у

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. готовність — гото́вність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. готовність — БАЖА́ННЯ чого, з інфін, і без додатка (внутрішня потреба чого-небудь, зацікавленість у здійсненні чого-небудь, володінні чим-небудь), ХОТІ́ННЯ рідше, ХІТЬ перев. до чого або з інфін., розм., ВО́ЛЯ у знач. предик.; НА́СТРІЙ з інфін., перев. Словник синонімів української мови
  3. готовність — ГОТО́ВНІСТЬ, ності, ж. 1. Абстр ім. до гото́вий 1, 3; стан готового (у 1, 3 знач.). Підтримувати нашу бойову готовність нам необхідно (Ленін, 31, 1951, 368)... Словник української мови в 11 томах
  4. готовність — -ності, ж. 1》 Абстр. ім. до готовий 1), 3); стан готового (у 1, 3 знач.). 2》 з інфін. Бажання зробити що-небудь. З готовністю — охоче. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. готовність — ГОТО́ВНІСТЬ, ності, ж. 1. Властивість і стан за знач. гото́вий 1, 3. Коли дивізіони доповіли про свою готовність, Устим Богучар подав команду: – Вогонь! (В. Кучер); Готовність риби визначають проколюванням одного з її кусків виделкою (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах