гофре
ГОФРЕ́, невідм., с. Те саме, що го́фри.
Вона калічила, креп-сатин — на бантики, волани і нудне гофре (Ле, Мої листи, 1945, 8).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гофре — гофре́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- гофре — невідм., с. Те саме, що гофри. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гофре — ГОФРЕ́, невідм. с. Те саме, що го́фри. Вона калічила креп-сатин – на бантики, волани і нудне гофре (Іван Ле); Не дуже пишне, але гарненьке гофре облягало її тонку шию (Б. Харчук). Словник української мови у 20 томах
- гофре — гофре́ (від франц. gaufrer – пресувати складки) ряди паралельних хвилястих складок на чому-небудь (переважно на тканині). Словник іншомовних слів Мельничука
- гофре — ГО́ФРИ мн. (хвилясті складки), ГОФРЕ́ невідм., ПЛО́ЙКА. Чіткими гофрами виділявся прямий м'яз живота (Д. Ткач); Вона калічила.. креп-сатен — на бантики, волани і нудне гофре (І. Ле). Словник синонімів української мови