гофре

гофре́

(від франц. gaufrer – пресувати складки)

ряди паралельних хвилястих складок на чому-небудь (переважно на тканині).

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гофре — гофре́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. гофре — невідм., с. Те саме, що гофри. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гофре — ГОФРЕ́, невідм. с. Те саме, що го́фри. Вона калічила креп-сатин – на бантики, волани і нудне гофре (Іван Ле); Не дуже пишне, але гарненьке гофре облягало її тонку шию (Б. Харчук). Словник української мови у 20 томах
  4. гофре — ГО́ФРИ мн. (хвилясті складки), ГОФРЕ́ невідм., ПЛО́ЙКА. Чіткими гофрами виділявся прямий м'яз живота (Д. Ткач); Вона калічила.. креп-сатен — на бантики, волани і нудне гофре (І. Ле). Словник синонімів української мови
  5. гофре — ГОФРЕ́, невідм., с. Те саме, що го́фри. Вона калічила, креп-сатин — на бантики, волани і нудне гофре (Ле, Мої листи, 1945, 8). Словник української мови в 11 томах