гофр

(франц. gaufre, букв. – вафля)

тонкі металеві, азбоцементні, фанерні та інші листи з складчастою, хвилеподібною поверхнею; застосовують у будівництві, машинобудуванні.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гофр — гофр іменник чоловічого роду хвиляста складка частіше вживається у множині Орфографічний словник української мови
  2. гофр — -а, ч. Тонкі металеві, азбоцементні та інші листи зі складчастою, хвилеподібною поверхнею. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гофр — ГОФР, у, ч., збірн., спец. Тонкі металеві, азбоцементні, фанерні або інші листи зі складчастою, хвилеподібною поверхнею. Гофр для відведення вихлопних газів від електрогенератора виготовляється з оцинкованої сталі... Словник української мови у 20 томах