гоя
ГО́Я, виг. Уживається як заспів на початку речення.
Спав я нічку, спав я другу, Годі знести серцю тугу; Гоя коні, гоя сиві, Будьте ви ми [мені] хоч зичливі! (Пісні та романси.., II, 1956, 162);
— Гой, гоя, гоя! Новії покої Нумо лиш квітчати, Гостей сподіватись (Шевч., II, 1953, 74).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гоя — го́я вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- гоя — виг. Уживається як заспів на початку речення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гоя — ГО́Я, виг. Уживається як заспів на початку речення. – Гой, гоя, гоя! Новії покої Нумо лиш квітчати, Гостей сподіватись (Т. Шевченко); Спав я нічку, спав я другу, Годі знести серцю тугу; Гоя коні, гоя сиві, Будьте ви ми [мені] хоч зичливі! (Ю. Федькович). Словник української мови у 20 томах
- гоя — Гоя меж. = гей, ой. Гоя, гоя, всяка дівка моя! Чуб. І. 80. Гоя, гоя, гоя! що зо мною, що я? Шевч. 281. Словник української мови Грінченка