1. Словник української мови у 20 томах

гоя

ГО́Я, виг.

Уживається як заспів на початку речення.

– Гой, гоя, гоя! Новії покої Нумо лиш квітчати, Гостей сподіватись (Т. Шевченко);

Спав я нічку, спав я другу, Годі знести серцю тугу; Гоя коні, гоя сиві, Будьте ви ми [мені] хоч зичливі! (Ю. Федькович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гоя — го́я вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. гоя — виг. Уживається як заспів на початку речення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гоя — ГО́Я, виг. Уживається як заспів на початку речення. Спав я нічку, спав я другу, Годі знести серцю тугу; Гоя коні, гоя сиві, Будьте ви ми [мені] хоч зичливі! (Пісні та романси.., II, 1956, 162); — Гой, гоя, гоя! Новії покої Нумо лиш квітчати, Гостей сподіватись (Шевч., II, 1953, 74). Словник української мови в 11 томах
  4. гоя — Гоя меж. = гей, ой. Гоя, гоя, всяка дівка моя! Чуб. І. 80. Гоя, гоя, гоя! що зо мною, що я? Шевч. 281. Словник української мови Грінченка