1. Словник української мови в 11 томах

градоначальниця

ГРАДОНАЧА́ЛЬНИЦЯ, і, ж., розм. Дружина градоначальника.

Ресторатор Штені полетів стрімголов у загальний зал — сервірувати столик у затишному куточку біля буфету, на чотири персони, для мсьє Енно, мадам Енно, градоначальника і градоначальниці (Смолич, V, 1959, 66).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. градоначальниця — градонача́льниця іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. градоначальниця — -і, ж., розм. Дружина градоначальника. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. градоначальниця — ГРАДОНАЧА́ЛЬНИЦЯ, і, ж. 1. іст. Дружина градоначальника (у 1 знач.). Ресторатор Штені полетів стрімголов у загальний зал – сервірувати столик у затишному куточку біля буфету, на чотири персони, для мсьє Енно, мадам Енно... Словник української мови у 20 томах