1. Словник української мови в 11 томах

градусник

ГРА́ДУСНИК, а, ч., розм. Те саме, що термо́метр.

Узяв [Петро] у дівчини градусник, заклав собі під пахву (Головко, І, 1957, 466);

На піску градусник показував шістдесят-сімдесят вище нуля (Жур., Вечір.., 1958, 40).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. градусник — гра́дусник іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. градусник — -а, ч., розм. Те саме, що термометр. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. градусник — Тепломірка, див. термометр Словник чужослів Павло Штепа
  4. градусник — ГРА́ДУСНИК, а, ч., розм. Те саме, що термо́метр. Узяв [Петро] у дівчини градусник, заклав собі під пахву (А. Головко); – Я оце знову поставила йому градусника: тридцять дев'ять і сім... (Б. Антоненко-Давидович). Словник української мови у 20 томах
  5. градусник — ТЕРМО́МЕТР (прилад для вимірювання температури); ГРА́ДУСНИК, ТЕПЛОМІ́Р заст.; ТЕРМО́ГРАФ (самописний прилад). Увійшла медсестра, принесла термометри — міряти вечірню температуру (В. Словник синонімів української мови
  6. градусник — Градусник, -ка м. = тепломір. Тепломір деякі називають просто градусником. Ком. Р. ІІ. 79. Словник української мови Грінченка