1. Словник української мови в 11 томах

гранд

ГРАНД, а, ч. Спадковий титул аристократа в Іспанії, а також особа, що має цей титул.

[Д. Жуан:] Уже ж я не баніт, а гранд іспанський, і вам не сором буде стати до шлюбу зо мною (Л. Укр., III, 1952, 362);

Іспанія — країна грандів, сеньйорит і кабальєро — вигадала бій биків (Кач., IІ, 1958, 89).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гранд — гранд іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. гранд — -а, ч. 1》 Спадковий титул аристократа в Іспанії, а також особа, яка має цей титул. 2》 розм. Про спортивну команду, спортсменів міжнародного класу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гранд — ГРАНД, а, ч. 1. Спадковий титул аристократа в Іспанії, а також особа, що має цей титул. [Дон Жуан:] Уже ж я не баніт, а гранд іспанський, і вам не сором буде стати до шлюбу зо мною (Леся Українка); Іспанія – країна грандів, сеньйорит і кабальєро... Словник української мови у 20 томах
  4. гранд — (ісп. grande – вельможа, від лат. grandis – важливий) в Іспанії за середньовіччя спадковий титул найвищого дворянства (духовного й світського), в 16 – 20 ст. – дворянський титул (до 1931 p.). Словник іншомовних слів Мельничука
  5. гранд — рос. гранд (ісп. grande — вельможа від латин. grandis — важливий) — 1. Найбільш важлива, пріоритетна програма. 2. Пріоритетне право на виконання чогось, одержання чогось. Eкономічна енциклопедія