гранд
ГРАНД, а, ч.
1. Спадковий титул аристократа в Іспанії, а також особа, що має цей титул.
[Дон Жуан:] Уже ж я не баніт, а гранд іспанський, і вам не сором буде стати до шлюбу зо мною (Леся Українка);
Іспанія – країна грандів, сеньйорит і кабальєро – вигадала бій биків (Я. Качура);
Було щось інтимно-товариське в стародавньому звичаї-праві гранда звертатись до короля, як і король до нього, на “ти” (Н. Королева).
2. перен. Про досвідчену людину.
– За рік через свої руки пропущу десять акторських і режисерських обдарувань, але при цьому буде можливість повноцінно працювати МХАТівським грандам, – розповідає Олег Павлович (з газ.);
// чого. Про авторитетну установу, організацію і т. ін.
Фірму “Фуджі” – одного з грандів японського бізнесу – простаком у справах аж ніяк не назвеш (з газ.);
“Барселона” – один з грандів європейського футболу, багаторазовий володар континентальних кубків (з газ.).
Значення в інших словниках
- гранд — гранд іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- гранд — -а, ч. 1》 Спадковий титул аристократа в Іспанії, а також особа, яка має цей титул. 2》 розм. Про спортивну команду, спортсменів міжнародного класу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гранд — (ісп. grande – вельможа, від лат. grandis – важливий) в Іспанії за середньовіччя спадковий титул найвищого дворянства (духовного й світського), в 16 – 20 ст. – дворянський титул (до 1931 p.). Словник іншомовних слів Мельничука
- гранд — ГРАНД, а, ч. Спадковий титул аристократа в Іспанії, а також особа, що має цей титул. [Д. Жуан:] Уже ж я не баніт, а гранд іспанський, і вам не сором буде стати до шлюбу зо мною (Л. Укр., III, 1952, 362); Іспанія — країна грандів, сеньйорит і кабальєро — вигадала бій биків (Кач., IІ, 1958, 89). Словник української мови в 11 томах
- гранд — рос. гранд (ісп. grande — вельможа від латин. grandis — важливий) — 1. Найбільш важлива, пріоритетна програма. 2. Пріоритетне право на виконання чогось, одержання чогось. Eкономічна енциклопедія