гранатометник

ГРАНАТОМЕ́ТНИК, а, ч.

Той, хто стріляє з гранатомета, метає ручні гранати.

Тоді я кидаюсь туди, де кілька хвилин тому проповзли гранатометники (Л. Смілянський);

На заставі виявились протитанкові гармати і влучні гранатометники (Ю. Збанацький);

Партизани .. повели свою групу в сніговий вир .. Гранатометники – Іван Григорович і Костик – закопалися в снігу за косогором, найближче до шляху (Микита Чернявський);

// Легкоатлет, що займається метанням гранат.

Тут тренуються гімнасти, волейбольні і футбольні команди, гранатометники (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гранатометник — гранатоме́тник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. гранатометник — -а, ч. Той, хто стріляє з гранатомета, кидає гранати. || Легкоатлет, що кидає гранати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гранатометник — ГРАНАТОМЕ́ТНИК, а, ч. Той, хто стріляє з гранатомета, метає гранати. На заставі виявились протитанкові гармати і влучні гранатометники (Збан., Між.. людьми, 1955, 36); Тоді я кидаюсь туди, де кілька хвилин тому проповзли гранатометники (Сміл. Словник української мови в 11 томах