гранатометник
ГРАНАТОМЕ́ТНИК, а, ч.
Той, хто стріляє з гранатомета, метає ручні гранати.
Тоді я кидаюсь туди, де кілька хвилин тому проповзли гранатометники (Л. Смілянський);
На заставі виявились протитанкові гармати і влучні гранатометники (Ю. Збанацький);
Партизани .. повели свою групу в сніговий вир .. Гранатометники – Іван Григорович і Костик – закопалися в снігу за косогором, найближче до шляху (Микита Чернявський);
// Легкоатлет, що займається метанням гранат.
Тут тренуються гімнасти, волейбольні і футбольні команди, гранатометники (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гранатометник — гранатоме́тник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- гранатометник — -а, ч. Той, хто стріляє з гранатомета, кидає гранати. || Легкоатлет, що кидає гранати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гранатометник — ГРАНАТОМЕ́ТНИК, а, ч. Той, хто стріляє з гранатомета, метає гранати. На заставі виявились протитанкові гармати і влучні гранатометники (Збан., Між.. людьми, 1955, 36); Тоді я кидаюсь туди, де кілька хвилин тому проповзли гранатометники (Сміл. Словник української мови в 11 томах