1. Орфографічний словник української мови

гранатометник

гранатоме́тник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гранатометник — -а, ч. Той, хто стріляє з гранатомета, кидає гранати. || Легкоатлет, що кидає гранати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гранатометник — ГРАНАТОМЕ́ТНИК, а, ч. Той, хто стріляє з гранатомета, метає ручні гранати. Тоді я кидаюсь туди, де кілька хвилин тому проповзли гранатометники (Л. Смілянський); На заставі виявились протитанкові гармати і влучні гранатометники (Ю. Збанацький); Партизани . Словник української мови у 20 томах
  3. гранатометник — ГРАНАТОМЕ́ТНИК, а, ч. Той, хто стріляє з гранатомета, метає гранати. На заставі виявились протитанкові гармати і влучні гранатометники (Збан., Між.. людьми, 1955, 36); Тоді я кидаюсь туди, де кілька хвилин тому проповзли гранатометники (Сміл. Словник української мови в 11 томах