1. Великий тлумачний словник сучасної мови

гранатометник

гранатоме́тник

-а, ч.

Той, хто стріляє з гранатомета, кидає гранати.

|| Легкоатлет, що кидає гранати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гранатометник — гранатоме́тник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. гранатометник — ГРАНАТОМЕ́ТНИК, а, ч. Той, хто стріляє з гранатомета, метає ручні гранати. Тоді я кидаюсь туди, де кілька хвилин тому проповзли гранатометники (Л. Смілянський); На заставі виявились протитанкові гармати і влучні гранатометники (Ю. Збанацький); Партизани . Словник української мови у 20 томах
  3. гранатометник — ГРАНАТОМЕ́ТНИК, а, ч. Той, хто стріляє з гранатомета, метає гранати. На заставі виявились протитанкові гармати і влучні гранатометники (Збан., Між.. людьми, 1955, 36); Тоді я кидаюсь туди, де кілька хвилин тому проповзли гранатометники (Сміл. Словник української мови в 11 томах