гратки

ГРА́ТКИ, ток, мн. Зменш. до гра́ти¹.

Білий як крейда стає Гнат за гратками, неспокійно водить очима за кожним рухом суддів (Коцюб., І, 1955, 76);

Край дороги зелена могилка, огороджена залізними гратками (Донч., VI, 1957, 257).