греблиця
ГРЕБЛИ́ЦЯ, і, ж., діал. Скребло, скребниця.
Довга шерсть її [конини] не знала греблиці і щітки, а грива росла, як хотіла (Коб., До світа, 1905, 73).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- греблиця — гребли́ця іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
- греблиця — -і, ж., діал. Скребло, скребниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- греблиця — СКРЕБНИ́ЦЯ (ШКРЕБНИ́ЦЯ) (металева щітка для чищення коней), СКРЕБЛО́, ШКРЕБО́К, ГРЕБЛИ́ЦЯ діал., ГРЕ́БЛО́ діал., ЗГРЕ́БЛО діал. Омелян Кирилович показав, як треба чистити лошат, і потім дав кожному школяреві по скребниці (І. Багмут); Батько його.. Словник синонімів української мови
- греблиця — Греблиця, -ці ж. Скребница. Вх. Зн. 12. Словник української мови Грінченка