1. Словник української мови в 11 томах

гребло

ГРЕ́БЛО́, гре́бла́, с., діал. Скребло, скребниця.

Вона греблом чистила коня, витирала щіткою (Чорн., Потік.., 1956, 296).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гребло — гре́бло́ іменник середнього роду * Але: два, три, чотири гре́бла́ діал. Орфографічний словник української мови
  2. гребло — гребла, с., діал. Скребло, скребниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гребло — СКРЕБНИ́ЦЯ (ШКРЕБНИ́ЦЯ) (металева щітка для чищення коней), СКРЕБЛО́, ШКРЕБО́К, ГРЕБЛИ́ЦЯ діал., ГРЕ́БЛО́ діал., ЗГРЕ́БЛО діал. Омелян Кирилович показав, як треба чистити лошат, і потім дав кожному школяреві по скребниці (І. Багмут); Батько його.. Словник синонімів української мови
  4. гребло — Гребло, -ла с. 1) = греблиця. Вх. Зн. 12. 2) Орудіе на подобіе грабель (вмѣсто зубцевъ дощечка шириною въ вершокъ), употребляемое для сгребанія соли въ лиманахъ. Черном. Словник української мови Грінченка