1. Словник української мови Грінченка

гребло

Гребло, -ла

с.

1) = греблиця. Вх. Зн. 12.

2) Орудіе на подобіе грабель (вмѣсто зубцевъ дощечка шириною въ вершокъ), употребляемое для сгребанія соли въ лиманахъ. Черном.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гребло — гре́бло́ іменник середнього роду * Але: два, три, чотири гре́бла́ діал. Орфографічний словник української мови
  2. гребло — гребла, с., діал. Скребло, скребниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гребло — СКРЕБНИ́ЦЯ (ШКРЕБНИ́ЦЯ) (металева щітка для чищення коней), СКРЕБЛО́, ШКРЕБО́К, ГРЕБЛИ́ЦЯ діал., ГРЕ́БЛО́ діал., ЗГРЕ́БЛО діал. Омелян Кирилович показав, як треба чистити лошат, і потім дав кожному школяреві по скребниці (І. Багмут); Батько його.. Словник синонімів української мови
  4. гребло — ГРЕ́БЛО́, гре́бла́, с., діал. Скребло, скребниця. Вона греблом чистила коня, витирала щіткою (Чорн., Потік.., 1956, 296). Словник української мови в 11 томах