гривеничок

ГРИ́ВЕНИЧОК, чка, ч., заст. Пестл. до гри́веник.

Як біля того [мертвого] знайшли гривеничок, так і догадались, що у свиті були гроші (Кв.-Осн., II, 1956, 418).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гривеничок — гри́веничок іменник чоловічого роду арх. Орфографічний словник української мови
  2. гривеничок — -чка, ч. Пестл. до гривеник. Великий тлумачний словник сучасної мови