1. Словник української мови в 11 томах

гризтися

ГРИ́ЗТИСЯ, зу́ся, зе́шся; мин. ч. гри́зся, гри́злася, лося, недок.

1. Кусати один одного (про тварин).

Вітер стукав дверима по покинутих хатах, корови блукали по дворах та гризлись собаки (Коцюб., II, 1955, 77);

Десь гризлися собаки, а потім одна з них дуже жалібно скавучала (Життя К.-Карого, 1957, 188).

2. перен., розм. Сваритися, сперечатися з ким-небудь, один з одним.

Явдоха гризлася з Мотрею, не давала їй спокою (Мирний, II, 1954, 292);

Князі гризлися між собою, нападали один на одного, а страждали від цього прості люди (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 54).

3. без додатка, розм., ким, чим, перен. Душевно страждати, журитися, переживати.

— Бідна, вона десь, певно, гризлася дуже, почувши, що я в шпиталі! (Фр., І, 1955, 349);

Ярина всю дорогу гризлася думкою, де вона знайде у Львові пристановище (Панч, Гомон. Україна, 1954, 384);

Христя хоч і на порі, але Кирило не дуже гризеться нею (Іщук, Вербівчани, 1961, 6).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гризтися — Журитися, турбуватися [V] — журитися [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. гризтися — гри́зтися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. гризтися — Гри́зтися Клопотатися, непокоїтися. Не досить клопоту з дітьми, ще й з робітниками гризи ся (Товариш, 1908, 123) // пол. gryźć się — мучитися, побиватися. Українська літературна мова на Буковині
  4. гризтися — (- псів) кусатися; (- людей) сваритися, сперечатися, гиркатися; П. турбуватися, сушити голову, боліти душею <�серцем>, тліти серцем <�душею>; (ким) журити ся, потерпати за кого. Словник синонімів Караванського
  5. гризтися — -зуся, -зешся; мин. ч. гризся, гризлася, гризлося, недок. 1》 Кусати один одного (про тварин). 2》 перен., розм. Сваритися, сперечатися з ким-небудь, один з одним. 3》 без додатка, розм. ким, чим, перен. Душевно страждати, журитися, переживати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. гризтися — гри́зтися непокоїтися, переживати, турбуватися; піклуватися (м, ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. гризтися — див. лаяти Словник синонімів Вусика
  8. гризтися — КУСА́ТИСЯ (кусати один одного), ГРИ́ЗТИСЯ, Ї́СТИСЯ діал. — Док.: покуса́тися, погри́зтися. Коні прихкали, неначе й вони брали спіл в герці, ставали гопки, били один одного копитами, кусались за вуха (І. Словник синонімів української мови
  9. гризтися — Гризтися, -зуся, -зешся гл. 1) Кусаться, грызться. Де пси свої гризуться, там чужий не мішайся. Ном. № 9449. 2) Ссориться, браниться. Чоловіче — голубчику, не буду до віку з тобою гризтись. Рудч. Ск. II. 133. Словник української мови Грінченка