гризтися

Гризтися, -зуся, -зешся

гл.

1) Кусаться, грызться. Де пси свої гризуться, там чужий не мішайся. Ном. № 9449.

2) Ссориться, браниться. Чоловіче — голубчику, не буду до віку з тобою гризтись. Рудч. Ск. II. 133.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гризтися — Журитися, турбуватися [V] — журитися [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. гризтися — гри́зтися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. гризтися — Гри́зтися Клопотатися, непокоїтися. Не досить клопоту з дітьми, ще й з робітниками гризи ся (Товариш, 1908, 123) // пол. gryźć się — мучитися, побиватися. Українська літературна мова на Буковині
  4. гризтися — (- псів) кусатися; (- людей) сваритися, сперечатися, гиркатися; П. турбуватися, сушити голову, боліти душею <�серцем>, тліти серцем <�душею>; (ким) журити ся, потерпати за кого. Словник синонімів Караванського
  5. гризтися — -зуся, -зешся; мин. ч. гризся, гризлася, гризлося, недок. 1》 Кусати один одного (про тварин). 2》 перен., розм. Сваритися, сперечатися з ким-небудь, один з одним. 3》 без додатка, розм. ким, чим, перен. Душевно страждати, журитися, переживати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. гризтися — гри́зтися непокоїтися, переживати, турбуватися; піклуватися (м, ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. гризтися — див. лаяти Словник синонімів Вусика
  8. гризтися — КУСА́ТИСЯ (кусати один одного), ГРИ́ЗТИСЯ, Ї́СТИСЯ діал. — Док.: покуса́тися, погри́зтися. Коні прихкали, неначе й вони брали спіл в герці, ставали гопки, били один одного копитами, кусались за вуха (І. Словник синонімів української мови
  9. гризтися — ГРИ́ЗТИСЯ, зу́ся, зе́шся; мин. ч. гри́зся, гри́злася, лося, недок. 1. Кусати один одного (про тварин). Вітер стукав дверима по покинутих хатах, корови блукали по дворах та гризлись собаки (Коцюб. Словник української мови в 11 томах