гризуни
ГРИЗУНИ́, і́в, мн. (одн. гризу́н, а́, ч.). Ряд травоїдних ссавців з дуже розвиненими передніми зубами, пристосованими для гризіння.
До гризунів належать кролі, білки, зайці, ховрахи, пацюки, миші і багато інших дрібних ссавців (Зоол., 1957, 147);
Любий друже мій, юннате, Уявляєш, скільки птах Може нищить, поїдати Гризунів, черви, комах (Біл., Пташ. голоси, 1956, 3).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гризуни — -ів, мн. (одн. гризун, -а, ч.). Ряд травоїдних ссавців із дуже розвиненими передніми зубами, пристосованими для гризіння. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гризуни — Ряд класу ссавців, що охоплює бл. 3 тис. видів, розповсюджені на всій зеленій кулі, мають по 2 пари різців на кожній щелепі; живляться переважно рослинним кормом; бобри, хом'яки, миші, білки. Універсальний словник-енциклопедія