грим
ГРИМ¹, у, ч.
1. Спеціальні фарби та наклейки, що використовуються для надання обличчю актора відповідного вигляду.
Холодов сів перед дзеркалом, щоб покласти грим (Дмит., Наречена, 1959, 126).
2. Оформлення обличчя актора для гри на сцені.
З блискучою майстерністю володів Марко Лукич мистецтвом гриму (Збірник про Кроп., 1955, 247);
Майстерності гриму, жесту, поз, уміння одягатись, манери триматися на сцені ніякі фотографії, ані зарисовки, звичайно, не можуть передати (Рильський, III, 1956, 339).
ГРИМ², виг. Уживається як присудок за знач. гри́мати 1.
Ледво [ледве] Лисичка вихилила голову з нори, аж тут рушниця грим! (Фр., IV, 1950, 82).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- грим — грим 1 іменник чоловічого роду грим 2 вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- грим — I -у, ч. 1》 Спеціальні фарби та наклейки, що використовуються для надання обличчю актора відповідного вигляду. 2》 Оформлення обличчя актора для гри на сцені. II виг. Уживається як присудок за знач. гримати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- грим — (франц. grime, букв. – кумедний дідуган) 1. Мистецтво зміни відповідно до ролі обличчя актора за допомогою фарб, пластичних і волосяних наклейок, париків тощо. 2. Косметичні засоби (кольорові олівці, фарби та ін.), а також наклейки, накладки, які використовують актори. Словник іншомовних слів Мельничука