гримаска
ГРИМА́СКА, и, ж. Зменш.-пестл. до грима́са.
— Я чаю дуже хочу, замерз, — сказав він, намагаючись усміхнутися, але на обличчі з’явилася тільки страдницька гримаска (Собко, Біле полум’я, 1952, 293).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me