1. Словник української мови в 11 томах

гримаса

ГРИМА́СА, и, ж. Навмисне або мимовільне перекошення, скривлення і т. ін. обличчя; кривляння.

Перекрививши лице, зробила [Параска] огидливу гримасу в сторону пані (Фр., VII, 1951, 19);

На порозі став [Синявін], і гримаса жалю та каяття перекосила не по літах бадьоре лице (Ле, Міжгір’я, 1953, 88).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гримаса — грима́са іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. гримаса — -и, ж. Навмисне або мимовільне перекошення, скривлення і т. ін. обличчя; кривляння. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гримаса — Кривовид, див. перекошувати Словник чужослів Павло Штепа
  4. гримаса — ГРИМА́СА (навмисне або мимовільне викривлення обличчя); МІ́НА, КВА́СИ мн., діал. (як вираз невдоволення). Сухе обличчя його морщилося страдницькою і гидливою гримасою (. Волошин); Роблю байдужу міну (М. Словник синонімів української мови