1. Словник української мови в 11 томах

гримотливий

ГРИМОТЛИ́ВИЙ, а, е, розм. Те саме, що гримли́вий.

Валька.. простував за друзями, тягнучи по купинах весла й гримотливу цеберку (Ільч., Звич. хлопець, 1947, 21);

Наталя.. немигаючими очима дивилась вдалину, звідкіля мав ось-ось виповзти закурений гримотливий паровоз (Збан., Між .. людьми, 1955, 203).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гримотливий — гримотли́вий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. гримотливий — -а, -е, розм. Те саме, що гримливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гримотливий — ГУРКІТЛИ́ВИЙ (ГУРКОТЛИ́ВИЙ) (який створює, видає гуркіт), ГРІМКИ́Й, ГРИМУ́ЧИЙ, ГРОМО́ХКИЙ, ГРИМЛИ́ВИЙ розм., ГРИМКОТЛИ́ВИЙ розм., ГРИМОТЛИ́ВИЙ розм. Словник синонімів української мови
  4. гримотливий — Гримотли́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)