1. Словник української мови в 11 томах

гробак

ГРОБА́К, а́, ч.

1. Безхребетна тварина, яка пересувається, вигинаючи своє довге тіло; черв’як.

Коли б я все оце брала до серця, то давно б уже гробаків годувала своїм тілом (Кучер, Прощай.., 1957, 190);

*Образно. Отруйний гробак власницького почуття не давав йому спокою, підводив із ліжка, гнав до Вариної шухляди (Епік, Тв., 1958, 98);

*У порівн. [Сотничиха:] А я його, гидкого-бридкого, зневажаю! Він, неначе гробак, точить моє серце! (Стор., І, 1957, 290).

2. Личинка комах або жуків, що живе в землі.

З-під картопляного куща вивернувся білий товстий гробак з жовтою голівкою (Донч., VI, 1957, 304).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гробак — гроба́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. гробак — Хробак, черв'як; (хто) нікчема, нікчемник, гнида, тля; гробачок. Словник синонімів Караванського
  3. гробак — -а, ч. 1》 Безхребетна тварина, яка пересувається, вигинаючи своє довге тіло; черв'як. 2》 Личинка комах або жуків, що живе в землі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гробак — див. черв'як Словник синонімів Вусика
  5. гробак — ЛИЧИ́НКА (одна з перших стадій розвитку черв'яків, комах, земноводних, що передує стадії лялечки); ГРОБА́К (личинка комах або жуків, що живе в землі). Фазани залюбки споживають колорадського жука і його личинки (В. Словник синонімів української мови
  6. гробак — Гроба́к, -ка́ = хроба́к, -ка́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)