гробар
ГРОБА́Р, я́, ч. Те саме, що гробокопа́ч.
— Хоч яка дорога цвинтарна земля, та годує вона тільки гробаря (Стельмах, Хліб.., 1959, 9).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гробар — гроба́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- гробар — -я, ч. Те саме, що гробокопач. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гробар — ГРОБОКОПА́Ч (той, хто копає могили), ГРОБА́Р, МОГИ́ЛЬНИК, КОПА́Ч, ГРОБОКО́П. Щедрого могорича гробокопачам не пожалував (Кіндрат): "Пийте, люди добрі, та копайте яму для рідного брата поглибше!" (О. Словник синонімів української мови