гробокопач
ГРОБОКОПА́Ч, а́, ч. Той, хто копає могили для померлих.
Власною гарбою і дорогого братика на кладовище одвіз [Кіндрат]. Щедрого могорича гробокопачам не пожалкував (Ковінька, Кутя.., 1960, 25).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гробокопач — гробокопа́ч іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- гробокопач — -а, ч. Той, хто копає могили для померлих. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гробокопач — ГРОБОКОПА́Ч (той, хто копає могили), ГРОБА́Р, МОГИ́ЛЬНИК, КОПА́Ч, ГРОБОКО́П. Щедрого могорича гробокопачам не пожалував (Кіндрат): "Пийте, люди добрі, та копайте яму для рідного брата поглибше!" (О. Словник синонімів української мови