грог
ГРОГ, у, ч. Напій з рому або коньяку й окропу з цукром.
Вахтенний ставить на стіл склянку з гарячим грогом (Довж., Зач. Десна, 1957, 411).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- грог — грог іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- грог — -у, ч. Напій із рому або коньяку та окропу з цукром. Великий тлумачний словник сучасної мови
- грог — (англ. grog) гарячий напій, виготовлений з рому (або коньяку) й гарячої води з цукром. Словник іншомовних слів Мельничука