грог

ГРОГ, у, ч. Напій з рому або коньяку й окропу з цукром.

Вахтенний ставить на стіл склянку з гарячим грогом (Довж., Зач. Десна, 1957, 411).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. грог — грог іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. грог — -у, ч. Напій із рому або коньяку та окропу з цукром. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. грог — (англ. grog) гарячий напій, виготовлений з рому (або коньяку) й гарячої води з цукром. Словник іншомовних слів Мельничука