1. Словник української мови в 11 томах

грозитися

ГРОЗИ́ТИСЯ, грожу́ся, грози́шся, недок. Те саме, що грози́ти 1.

Мене вкинули у возок і одвезли два десятники додому.., і ще грозилися, що зачинять мене десь (Вовчок, VI, 1956, 234);

Захар не один раз у таких випадках при бабі затискав кулачки й грозився: — Як виросту, я… (Ле, Право.., 1957, 14).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. грозитися — грози́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. грозитися — ГРОЗИТИ погрожувати, за-, нахвалятися; (війною) лякати, залякувати. Словник синонімів Караванського
  3. грозитися — грожуся, грозишся, недок. Те саме, що грозити 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. грозитися — див. грозити Словник синонімів Вусика
  5. грозитися — ПОГРО́ЖУВАТИ кому (попереджати з погрозою про покарання), ГРОЗИ́ТИ, ГРОЗИ́ТИСЯ, ЗАГРО́ЖУВАТИ, ПРИГРОЖУВАТИ, СТРАХА́ТИ кого, НАХВАЛЯ́ТИСЯ на кого і без додатка, розм., ХВАЛИ́ТИСЯ без додатка, розм., ВИХВАЛЯ́ТИСЯ перев. без додатка, розм., СВАРИ́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови