грозяний

ГРОЗЯНИ́Й, а́, е́, поет. Те саме, що грозови́й.

Весняний вечір, зорі дикі, В калюжах грозяна вода (Мал., II, 1956, 203);

Дні були неспокійні, тривожні, грозяні (Цюпа, Три явори, 1958, 26).

ГРОМА́ДА², и, ж. Щось велике за розміром; предмет, споруда великих розмірів.

В глибоких долинах.. тіснились кам’яні громади, рожеві од вечірнього сонця (Коцюб., І, 1955, 392);

Розкішні палаци здіймалися до неба, ніби намагалися потьмарити пишністю похмурі громади монастирів та костьолів (Тулуб, Людолови, І, 1957, 6);

Над порожніми бухтами зводилась сіра громада.. портових споруд (Кучер, Чорноморці, 1956, 346);

// Велика кількість чого-небудь.

Чорне вороння сідало громадами на сніг і знов здіймалось з місця (Коцюб., І, 1955, 80);

Відвівши очі од вікон, Нерчин глянув перед собою на рівну, густу громаду лаврових кущів (Рибак, Час.., 1960, 11).