1. Словник української мови в 11 томах

громаддя

ГРОМА́ДДЯ, я, с., збірн. Предмети, споруди і взагалі все, що відзначається великим розміром, об’ємом.

На одному повороті фари машини освітили громаддя підбитого танка з білим хрестом на боковій броні (Гур., Життя.., 1954, 125);

Темні гори, увінчані густим лісом, насувались на село могутнім громаддям (Донч., IV, 1957, 172).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. громаддя — грома́ддя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. громаддя — -я, с., збірн. Предмети, споруди і взагалі все, що відзначається великим розміром, об'ємом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. громаддя — II. ГРОМА́ДА (предмет, споруда тощо великих розмірів), ГРОМА́ДДЯ перев. збірн., ГРОМА́ДИНА розм., ГРОМА́ДИЩЕ підсил. розм., МАХИ́НА (МАХИ́НЯ) розм., ОДОРО́БЛО розм., ОДОРО́БАЛО розм., ОГРО́М збірн.; ОЗІ́Я́ розм., ОЗІЇ́ЩЕ підсил. розм. (перев. Словник синонімів української мови