громадити
ГРОМА́ДИТИ, джу, диш, недок.
1. перех. і без додатка. Згрібати, складати що-небудь в одне місце.
[Марися:] Я проста дівчина, мужичка, нічого не вмію; я умію жать у полі, громадить, мазать, корів доїть, свиней годувать… (К.-Карий, І, 1960, 352);
А мати йде на іншу роботу — чи сіно громадити, чи в городню бригаду вирощувати овочі (Коп., Тв., 1955, 423);
Ми ж повинні були підтягати плоти гаками до берега й громадити у штабелі (Мур., Бук. повість, 1959, 177);
*Образно. Гори голубіють навколо, як море, вітер громадить на небі хмари (Коцюб., II, 1955, 321).
2. неперех., розм. Гребтися.
Літали вони [горобці], гралися, по смітничку громадили, та й знайшли три конопляні зернятка (Л. Укр., III, 1952, 480).
3. перех. і без додатка, діал. Збирати, стягати, нагромаджувати.
Вона [література] громадить і описує факти щоденного життя, вважаючи тільки на правду (Фр., XVI, 1955, 13);
Але по батькові мала [тітка Клавда] в собі кров Річинських, а та наказувала громадити, обчисляти, помножувати (Вільде, Сестри.., 1958, 453).
Значення в інших словниках
- громадити — грома́дити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- громадити — Грома́дити. Збирати, добирати, накопичувати, комплектувати в одному місці. По столицях (приміром у Відні і в Будапешті) істнують великі центральні складниці книжок, які гуртують систематично усі виданя... Українська літературна мова на Буковині
- громадити — Згрібати, згромаджувати. купчити, скупчувати, стягати, складати; (факти) збирати, нагромаджувати, копичити; пор. ГРЕБТИ. Словник синонімів Караванського
- громадити — -джу, -диш, недок. 1》 перех. і без додатка. Згрібати, складати що-небудь в одне місце. 2》 неперех., розм. Гребтися. 3》 перех. і без додатка, діал. Збирати, стягати, нагромаджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- громадити — див. гребти Словник синонімів Вусика
- громадити — ЗГРІБА́ТИ (гребучи, збирати докупи, в одне місце), ГРЕБТИ́, ГОРНУ́ТИ, ЗГОРТА́ТИ, ГРОМА́ДИТИ, ЗГРОМА́ДЖУВАТИ, ЗАГРІБА́ТИ, ЗВОЛІКА́ТИ, ЗАГРОМА́ДЖУВАТИ рідко. — Док.: згребти́, згорну́ти, згрома́дити, загребти́, зволокти́, зволочи́ти, загрома́дити. Словник синонімів української мови
- громадити — Грома́дити, -ма́джу, -ма́диш, -ма́дять; -ма́дь, -ма́дьмо, -ма́дьте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- громадити — Громадити, -джу, -диш гл. Сгребать (о сѣнѣ, скошенномъ хлѣбѣ, горящихъ угольяхъ). Пійшли сіна громадити. Рудч. Ск. I. 80. Кочергою жар громадила. О курахъ: гресть лапами. На улиці півничок громаде. Мет. 122. Словник української мови Грінченка