громадонька

ГРОМА́ДОНЬКА, и, ж., нар.-поет. Зменш.-пестл. до грома́да¹ 1, 3.

Грає кобзар, виспівує, Вимовля словами, .. Як збиралась громадонька В неділеньку вранці; Як ховали козаченька В зеленім байраці (Шевч., І, 1963, 41).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. громадонька — грома́донька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. громадонька — -и, ж. Пестл. до громада. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. громадонька — Громадонька, -ки ж. ум. отъ громада. Словник української мови Грінченка