гросмейстер

ГРОСМЕ́ЙСТЕР, а, ч. Найвище шахово-спортивне звання; особа, що носить це звання.

Міжнародний турнір.. закінчився перемогою молодого радянського гросмейстера (Перша книга шахіста, 1952, 14).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гросмейстер — гросме́йстер іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. гросмейстер — -а, ч. 1》 Найвище шахово-спортивне звання; особа, що носить це звання. 2》 перен. Про того, хто має вищий ступінь майстерності в якій-небудь галузі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гросмейстер — Надмайстер Словник чужослів Павло Штепа
  4. гросмейстер — гросме́йстер (нім. Groβmeister, від groβ – великий і Meister – майстер) 1. У католицькій церкві великий магістр, глава духовно-лицарського ордену. 2. Найвище спортивне звання у шахах і шашках. Словник іншомовних слів Мельничука