гросбух
ГРО́СБУ́Х, а, ч., заст. Основна бухгалтерська книга, в якій подаються зведення всіх рахунків і прибутково-видаткових операцій.
Мартинюк застав Пантелія Мефодійовича за конторкою. Він сердито листав гросбух (Дмит.., Наречена, 1959, 26).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гросбух — -а, ч., заст. Основна бухгалтерська книга, в якій подаються зведення всіх рахунків і прибутково-видаткових операцій. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гросбух — (англ. ledger) головна книга в бухгалтерії, в якій подаються зведення всіх рахунків і прибутково-видаткових операцій. Економічний словник
- гросбух — гро́сбу́х іменник чоловічого роду арх. Орфографічний словник української мови
- гросбух — гро́сбух (нім. Groβbuch, від grοβ – великий та Buch – книга) головна книга в бухгалтерії. Словник іншомовних слів Мельничука